У старших класах вирішив навчитися підтягуватись на турніку. Спочатку це і тренуваннями не можна було назвати, просто виходив і підтягувався скільки міг. Згодом ставав сильнішим і проводив більше часу на майданчику. Але по-справжньому захворів на воркаут я через пару років, коли побачив ролики вуличних атлетів в інтернеті і те на що вони здатні. Це підштовхнуло мене серйозно займатися. І з кожним тренуванням я запалювався і поринав у процес все більше.
На даному етапі я тренуюся щонайменше 4 рази на тиждень по 1,5 – 2 години. І в прямому значенні слова живу цим.
Також мені пощастило знайти однодумців у своєму місті, які підтримали мене, наставили і пізніше взяли до себе команду. І тепер ми разом йдемо до нових висот і розвиваємо цю сильну культуру!
